Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нав'язати — 1 дієслово доконаного виду від: в язати нав язати 2 дієслово недоконаного виду чіплятися, набридати … Орфографічний словник української мови
нав'язати — I = нав язувати (змусити кого н. приймати, брати, купувати що н. усупереч бажанню), накинути, накидати; у[в]телющити, впхнути, увіпхнути, впхати, увіпхати, у[в]пихати (про конкретні, фізичні предмети); у[в]сучити (дати кому н. щось супроти його… … Словник синонімів української мови
нав'язаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нав язати I. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
нав'язнути — див. нав язати II … Український тлумачний словник
нав'язти — див. нав язати II … Український тлумачний словник
нав'язувати — див. нав язати I … Словник синонімів української мови
нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… … Український тлумачний словник
настирити — нав язати, накинути; набриднути [V] … Толковый украинский словарь
прилипати — I = прилипнути (про щось липке; до чогось липкого), липнути, приклеюватися, приклеїтися, клеїтися, приліплюватися, приліпитися, ліпитися, приставати, пристати, братися; налипати, налипнути, нав язати, нав язнути, нав язти, наліплюватися,… … Словник синонімів української мови
втелющити — (утелю/щити), щу, щиш, док., перех., фам. 1) Дати комусь що небудь (зазвичай, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав язати. Втелющити в голову. 2) перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна … Український тлумачний словник
